Платон Воронько

Падав сніг на поріг

Падав сніг на поріг,

Кіт зліпив собі пиріг.

Поки смажив, поки пік,

А пиріг водою стік.

Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг.

Помагай

Через поле, через гай

Ходить хлопчик Помагай.

Бачить хлопчик — садять сад,

Він поміг кінчити ряд.

Вмить приніс відро води

І полив аж два ряди.

Рій із пасіки пішов —

Помагай роя знайшов.

Обходивши луг і ліс,

Він'в село його приніс.

За селом копали став, —

Помагай візок дістав.

Цілий день возив пісок,

Аж вищав його візок,

Помагай у труді

Знають літні й молоді,

Ковалі і муляри —

Всі радянські трударі.

Ось і ти часу не гай.

Будь, як хлопчик Помагай.

Ялиня

Сива матінка-зима 

Молоду яличку 

Одягала крадькома 

В снігову спідничку.

Обтрусило ялиня 

Снігову спідничку, 

Бо зелене убрання 

До лиця яличкам.

У своєму убранні 

Юні ялинята 

Дуже милі, осяйні 

В новорічні свята.

Віночок

Сніжний віночок сплітає зима,

Такий, що не можна й намріяти. 

Йду я тихенько, немов крадькома,

— Шкода віночок розвіяти.

Хай хоч погляну в люстерко: який? 

Тільки ввійшла я до хати, 

Став той віночок вологий, липкий, 

З хустки почав опадати.

Глянула в люстро — віночка нема. 

В хаті стою і сумую. 

А у віконце сміється зима: 

«Вийди, новий подарую!»

Кожушок

Йшов сніжок на торжок

Продавати кожушок. 

Кіт купив того кожуха, 

Загорнувсь по самі вуха. 

Як забіг у нім до хати. 

Хутро стало розтавати. 

Сів Воркотик за мішком 

Та й умився кожушком.

Гра у сніжки

На галяві край доріжки 

Полетіли влучні сніжки, 

І почався білий бій, 

Закрутився у сувій. 

Закрутився, покотився, 

Під горою зупинився. 

Зверху сніг 

І знизу сніг, 

І ніхто узнать не міг, 

Де чиї стирчали ніжки. 

Ой, весела гра у сніжки!

Облітав журавель

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

— Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

— Краще рідної немає!

Їжачок-хитрячок

Їжачок-хитрячок

Із голок та шпичок

Пошив собі піджачок.

І у тому піджачку

Він гуляє по садку.

Натикає на голки

Груші, яблука, сливки.

І до себе на обід

Він скликає цілий рід. 

Доня хоче спати

У моєї доні

Оченята сонні,

Рученьки мов з вати —

Доня хоче спати.

Ніч прийшла тихенька.

Спи, моя гарненька. 

Зайчика злякались

Ми ходили по гриби, 

Зайчика злякались, 

Поховались за дуби, 

Розгубили всі гриби,

Потім засміялись —

Зайчика злякались!